Чи стане Микола Сядристий Героєм України за Президента В.Януковича?

Поруч з нами тихо живуть генії планетарного рівня. Мають всесвітнє визнання, їхні імена давно в підручниках. І в той же час, дивна офіційна байдужість.

Я особисто був шокований, коли дізнався, що легендарний майстер мікромініатюр Микола Сядристий, практично не має державних нагород незалежної України! Чому? Адже, Микола Сергійович зробив для країни більше, ніж сотні сірих чиновників!

Знаю, що нині тривають дискусії, кого першим представити до високого звання Герой України. І чи потрібне воно взагалі… Дуже потрібне!

Журнал «Музеї України»  звертається до Президента України В.Ф.Януковича з проханням розглянути кандидатуру Народного художника М.С.Сядристого для нагородженням найвищою відзнакою країни.

Ми дуже сумніваємося у тому, що ця кандидатура викличе у когось якісь заперечення…

Просимо керівництво Національного заповідника Києво-Печерська Лавра, офіційно підтримати кандидатуру Сядристого М.С.

І дуже коротко про біографічні дані претендента:

Відомий майстер мікромініатюр Микола Сергійович Сядристий народився 1937 року в селі Колісниківка на Харківщині. Учився в Харківському художньому училищі.

Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут імені В.В.Докучаєва.

З 1960 по 1967 рік працював агрономом на Закарпатті, а з 1967 по 1974 рік – інженером в інституті системи Академії Наук України.

Майстер спорту СРСР, абсолютний чемпіон України з підводного спорту.

Людина різнобічних інтересів, М.Сядристий створенням мікромініатюр займається понад 40 років. Всі мініатюри виконує тільки вручну, за своєю неповторною для кожної роботи технологією.

Автор книг: "Чи важко підкувати блоху?" і "Таємниці мікротехніки". Остання книга витримала декілька видань і як бестселер на Всесоюзному конкурсі (1970 р.) на кращу науково- популярну книгу одержала Першу премію. Художник удостоєний звання "Заслужений майстер

народної творчості України".

Творчість цього майстра затвердила у світі появу нового слова – "мікромініатюра", якого раніше не було ні в енциклопедіях, ні у словниках.

Мистецтво Миколи Сядристого обійшло всі континенти, залишаючи незабутнє враження серед глядачів різних країн світу. Найбільш повно його твори представлені в Московському політехнічному музеї, на постійній виставці мікромініатюр в Києво-Печерському заповіднику і в Музеї мікромініатюр в Князівстві Андорра.

Художні і технічні мікромініатюри Миколи Сядристого розширюють уявлення про людські можливості, співзвучні нашому часові, коли людина в багатьох галузях науки і техніки заглиблюється в мікрокосмос.

КРАЇНИ І МІСТА, В ЯКИХ ДЕМОНСТРУВАЛИСЬ ВИСТАВКИ МІКРОМІНІАТЮР

МИКОЛИ СЯДРИСТОГО

Персональні виставки:

1959 Харківський музей образотворчого мистецтва, УРСР.

1965 Ужгород, УРСР.

1968 Виставочний павільйон "Алмаз", Київ.

1969 Львівський музей образотворчого мистецтва, УРСР.

1971 Технічний музей, Прага, Чехословаччина.

1971 Технічний музей, Братислава, Чехословаччина.

1972 Палац культури, Будапешт, Угорщина.

1972 Палац відкриттів, Париж, Франція.

1974 Технічний музей, Прага, Чехословаччина.

1974 Хмельницький історико-етнографічний музей, УРСР.

1976 Палац культури, Софія, Болгарія.

1976 Технічний музей, Дрезден, НДР.

1976 Музей образотворчого мистецтва, Мінськ, БРСР.

1976 Братислава, Чехословаччина.

1976 Южно-Сахалінський історико-етнографічний музей, СРСР.

1977 Технічний музей, Варшава, 0льштин, Польща.

1977 Культурний центр, Біллінгем, Англія.

1978 Культурний центр, Дрезден, НДР.

1979 Виставочні зали фірми "Сейбу": Судзіока, Хунабасі, Кіото; Японія.

1980 Музей Сари Хільден, Тампере, Фінляндія.

1980 Палац культури, Краків, Польща.

1981 Палац культури, Лейпциг, НДР.

1982 Музей образотворчого мистецтва, Омськ, СРСР.

1982 Штаб-квартира ЮНЕСКО, Париж, Франція.

1986 Культурний центр, Сідней, Австралія.

1990 Політехнічний музей, Стокгольм, Мальме, Софіеро, Швеція.

1990 Культурний центр, Турку, Фінляндія.

1990 Культурний центр, Раваніемі, Фінляндія.

1991 Музей образотворчого мистецтва, Буенос-Айрес, Аргентина.

1991 Культурний центр, Музей образотворчих мистецтв у Вінья дель Мар, Сантяго, Чилі.

1992 Культурний центр, Кордова, Аргентина,

1992 Мар дель Плата, Санта Фе, Аргентина.

1995 Виставочний центр, Відень, Австрія.

1996 Музей мініатюр, Монтелімар, Франція.

1996 "Корт Інглес", Мадрид, Іспанія.

1996 Виставочний зал, Ордіно, Князівство Андорра.

1996 Відкриття Музею мініатюр Миколи Сядристого в Князівстві Андорра.

1997 Готель "Рамадан", Абу Дабі, Об’єднані Арабські Емірати.

1998 Ювелірний салон "Мартенос", Афіни, Греція.

1998 Міжнародна галерея мистецтв, Валево, Сербія.

1998 Палац Армії, Скоп'є, Македонія.

1999 Технічний музей, Варшава.

1999 м. Сентендре, Угорщина.

2001 Бібліотека Корнхауз. Берн. Швейцарія.

2002 Інтернаціональний музей годинників, Ля-Шо-де-Фон. Швейцария.

2003 Інститут народних мистецтв "Міст" в Гіфгорні. Німеччина.

2003 Інтернаціональний музей в Гіфгорні. Німеччина.

2004 Гала-Галерея. Магдебург. Німеччина.

2004 Міська галерея. Стокмаркнес. Норвегія.

2004 Рігге, Ротарі Клуб. Норвегія.

2004 Мерія міста Торонто. Канада

2004 Канадська Національна виставка. Торонто. Канада.

2005 Торговельний центр. Дубай. ОАЕ

2005 Фрідрікстадт, Ротарі Клуб. Норвегія.

2005 Стендре. Угорщина

Участь у виставках:

1967 Всесвітня виставка ЕКСПО-67 у Монреалі, Канада.

1977 Національна виставка СРСР в Осака, Нагасакі, Японія.

1977 Міжнародна виставка книги в Москві, СРСР.

1981 Національна виставка СРСР в Мехіко, Мексіка.

1982 Виставка "Видатні пам'ятники науки і техніки", Москва,СРСР.

1983 Виставка "Від мікро до макро", Делі, Калькутта, Індія.

1983 Національна виставка СРСР в Копенгагені, Данія.

1986 Всесвітня виставка ЖСПО-86 у Ванкувері, Канада.

1986 Національна виставка СРСР в США, Новий Орлеан, Атланта.

1987 Національна виставка СРСР в США, Даллас, Орландо.

1988 Всесвітня виставка ЕКСПО-88 у Брісбені, Австралія.

1989 Національна виставка СРСР в США, Даллас, Сан Дієго.

2000 Всесвітня виставка ЕКСПО-2000, Гановер, Німеччина.

Редакція журналу «Музеї України» звертається до керівників творчих спілок, музейників з проханням підтримати Миколу Сядристого!

З роботами Миколи Сергійовича можна ознайомитися у Лаврі. Дивіться сайт - http://microart.kiev.ua/ua/index.html

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»