Грахов Яків Дмитрович – один із перших музейних діячів Катеринославської губернії

  ХІХ сторіччя  - це період в історії нашого краю, коли формується особистісний склад населення даного регіону, виокремлюються особи, з’являються Імена (саме з великої літери), історія краю залюднюється. Люди ХІХ ст. вже перетворились на місцевих мешканців, так би мовити зріднились з краєм, почали почувати себе “катеринославцями”. Адже більшість тих, кого ми називаємо діячами краю ХVІІІ ст., ще не народилися тут, а прибули з інших міст, інших країн, і тільки-но вкорінювались у місцеві землі, суспільство, що формувалось. Ми мало замислюємося над цими процесами, проте саме наш край найчастіше називають “кузнею кадрів”. А хто и коли простежив, як саме відбувались ці персоналійні перетворення, що сприяло формуванню особистісної історії краю, де “сховані” витоки, з яких почалося зростання, формування багатьох видатних осіб – діячів місцевої історії, що зробили вагомий внесок у національні та світові процеси в різних галузях і сферах людської діяльності. У працях, присвячених різним сторінкам історії нашого краю, персоналії посідали належне місце. Діяльність, життєвий шлях, внесок у місцеві справи окремих відомих діячів краю, учасників різноманітних подій минулого нашого регіону знайшли відображення як в працях колишніх дослідників, так і сучасних науковців, музейників.

       Говорячи про реконструкцію подій в краї, пошуку інформації про особистостей ХІХ ст. і більш раннього періоду, взагалі перед дослідниками постає важка задача щодо пошуку відповідних джерел. Це стосується й  першого музейного діяча краю, важливого персонажу місцевої історії – Я.Д. Грахова. Нажаль, певні пошуки, здійснені у дніпропетровських, київських, одеських, петербурзьких архівах не дали результатів. Послужного списку Грахова не знайдено, окремі його листи, звіти, публікації, висвітлюють лише деякі сфери його діяльності. Найбільше інформації про нього міститься в праці  Ф. Локтя, присвяченій 100-річчю Катеринославської гімназії.

        Роки життя Якова Дмитровича Грахова невідомі (приблизно народився на початку 1800 рр.,  помер у другій пол. 1860 рр.). За різними джерелами,  можна припустити, що його предки були вихідцями з Чорногорії, де у північно-західному краї існувала місцевість Грахове поле, Граховська область з Граховцем, де мешкали граховляни і рудняни. Діяч освіти, науки,  культури Півдня Росії середини ХІХ ст. Один із засновників, організаторів і завідуючий (1849-1862) Громадського музею Катеринославської губернії. Цей музей сучасники називали також “Фабрівським”, тому що саме губернатор Катеринославської губернії А.Я. Фабр підтримав ініціативу освітян, зокрема Я. Грахова, щодо створення музею в Катеринославі, і передав до його зібрання деякі єгипетські старожитності, а також сприяв вивченню, збереженню й збиранню кам’яних статуй.

        Відомо, що Я.Д. Грахов по “Табели о рангах” був колезьким радником. Протягом 1846-1862 рр. він обіймав посаду директора Катеринославської класичної чоловічої гімназії та одночасно виконував обов’язки  директора усіх початкових училищ Катеринославської губернії.

         Грахов чимало зробив для розвитку освіти в нашому краї, зокрема у становленні й розвитку єдиної (до 1865 р.) в губернії гімназії. Під час його директорства у 1850 р. була створена будівельна комісія по спорудженню нового приміщення для неї на Соборній площі Катеринослава (це була чергова спроба знайти кошти і побудувати, нарешті, будинок для гімназії). Грахов  особисто був активним діячем будівельної комісії, вносив пропозиції щодо змін у розроблений  в 1843 р. проект будинку (архітектор Сергій Грязнов), брав участь у пошуку коштів й безпосередньому будівництві гімназії. Цікавий факт, що саме в період будівництва приміщення гімназії головним архітектором губернії, висловлюючись сучасною мовою, був Андрій Михайлович Достоєвський, брат видатного російського письменника Федора Достоєвського. Андрій Михайлович протягом 1858-1860 рр. здійснював нагляд за спорудженням приміщення, проводив ревізії розпочатого будівництва. До його думки прислуховувався й директор гімназії Я.Д. Грахов, якому не байдуже було й місце, обране для спорудження гімназії, й загальний вигляд, і внутрішня будова гімназичного приміщення, і якість будівельних робіт. Саме завдяки клопотанню Я.Д. Грахова до попечителя Одеського навчального округу – відомого хірурга,  професора М.І. Пирогова (який неодноразово бував у Катеринославі і під час Кримської війни й пізніше), і його активному втручанню у цю справу були знайдені кошти і розпочалися будівельні роботи по спорудженню гімназичного будинку у 1858 р. Нова споруда була завершена  у травні 1861 р. Слід зазначити, що Яків Грахов чимало пережив неприємностей з-за не добропорядності будівельних підрядників, які не дотримувались якості робіт, вносили зміни у проектні вимоги, здешевлюючи будівництво приміщення для гімназії тощо.

     Цей гімназичний будинок зберігся у Дніпропетровську до нині, переживши цілу низку перебудов і змін. Він належить Дніпропетровській медичній академії, є пам’ятником історії та архітектури, але потребує докорінного ремонту-реставрації. Ще в 1920-х рр. в колишній гімназії були розміщені різні служби медичного інституту (тепер - академії).

       Як педагог, Я.Д. Грахов дуже часто згадувався у 1880 рр.  його колишніми учнями, тому що не втрачав випадку застосовувати головний на той час педагогічний виправний засіб – лозину, вважаючи її найефективнішим засобом впливу на успішність і дисциплінованість учнів, про що повідомляв колишній викладач гімназії Григорій Донців, який написав книгу з історії освіти. Очевидно, це можна пояснити зниженням в цей час успішності учнів (у 1860 р. – до 51,3%), неакуратним відвіданням учнями занять, на що неодноразово педагогічна рада звертала увагу батьків. Слід зауважити, що в період 1849-1864 рр. у середньому щорічно в гімназії навчалося до 250 учнів і не всім їм вдавалося закінчити повний курс навчання. Посада директора училищ Катеринославської губернії вимагала від Грахова досить часто бувати у відрядженнях в різних населених пунктах, де існували початкові училища (5 повітових та 5 приходських), а це й Олександрівськ, і Бахмут, і Новомосковськ, і Павлоград,  і Нікополь, і Петриківка й інші. Треба було не лише контролювати місцевих освітян, а й перейматися проблемами розвитку освіти на місцях.

         Грахов займався літературною працею і був членом різних наукових товариств.  У 1832, 1835 і 1836 роках він вміщував перекладні статті з хімії та мінералогії в Гірничому журналі. У 1843 р. переклав з німецької і надрукував «Ручную книгу для хозяйственного обращения с лесами», за що отримав півпремії від Міністерства державного майна. У 1853 році Грахов склав “Статистико-географический очерк Екатеринославской губернии» і подав його в Імператорське російське географічне товариство.  

                 З ініціативи Грахова при пансіоні гімназіїї у 1849 р. було створено обсерваторию для  метеорологічних спостережень. Директор гімназії особисто направляв інформацію про кліматичні зміни в Катеринославі за 1849-1855 рр.  у географічне товариство.

        У 1845-1855 рр. він вміщував  науково-популярні статті в журналах Міністерства державного майна та Міністерства народної освіти, в газеті “Екатеринославские губернские ведомости”. Тільки про діяльність Катеринославського громадського музею й комплектування його колекцій ним було надруковано 4 статті, саме з них вимальовується склад першої музейної колекції.

       Грахов стає також першим історіографом гімназії і в цілому освітянської галузі в краї.  У 1855 році він склав першу частину, тобто з 1793 по 1836 рр., “Историческо-статистического обзора Екатеринославской гимназии и училищ», другу частину историчного огляду (з 1836 по 1855 рр.) написав його колега – старший викладач гімназії С.І.Веребрюсов [8], який теж був дописувачем різних часописів, активно співпрацював у «Екатеринославских губернских ведомостях», а в 1869-1884 рр. працював директором Феодосійського та Керченского краєзнавчих музеїв. Цікаво, що Я.Д. Грахов і С.І. Веребрюсов написали у співавторстві не лише працю з історії освіти, а й своєрідний туристичний  путівник для мандрівників по Криму „Міста і найвизначніші місця Криму”, який, нажаль,  не був надрукований «Известиями» Російського географічного товариства, і залишившись у рукописі в архивах.

           Одним з обов’язків директора класичної гімназії було цензурірування єдиного на той час в губернії часопису - «Екатеринославские губернские ведомости».

           І, як вже зазначалося на початку статті, Грахов виступив ініціатором створення і став першим завідувачем Громадського музею – першого музею Катеринославської губернії, куди передав цінні колекції російських та іноземних монет, мінералів – зразків гірничих порід, палеонтологічних рідкостей, книг. Саме завдяки діяльності Якова Грахова протягом 1849-1862 рр. музей відбувся як такий: зібрані різноманітні колекції, кошти на організацію й утримання музею (283 руб.), в приміщенні Потьомкінського палацу створена експозиція – зроблені вітрини, в яких розміщені музейні предмети, серед яких було чимало цінних пам’яток, що приваблювало багатьох дослідників.

            Коли в 1855 р., під час Кримської війни, в Потьомкінському палаці було влаштовано шпиталь для поранених , яких доставляли із Севастополя, Грахов організував перевезення музею до приміщення гімназії – ще старого будинку в центрі Катеринослава. До речі, в гімназії існували, крім громадського музею, також археологічний, мінералогічний, природний, нумізматичний кабінети, була цінна колекція різних наочних приладдів і багата бібліотека. В усі ці кабінети робив внески Яків Грахов, жертвуючі зразки мінералів, монети,  книги, природні рідкості, археологічні знахідки. Зокрема, викладач гімназії Ф.Локоть зазначав, що Граховим було передано для потреб гімназії книг та монет на суму 250 руб. 

           У 1858 р. Грахов звертався до начальника губернії з проханням  сприяння діяльності й розвитку музею, виділення хоч би невеликих коштів на його утримання, але громадський музей залишився до 1906 р. на утриманні гімназії. І тільки після побудови приміщення для Обласного музею ім. О.М. Поля колекція першого музею Катеринославської губернії увійшла складовою частиною до загального музейного зібрання, до якого належали понад 20 колекцій з місцевих приватних зібрань історичних та культурних памяток краю, різних раритетів, старожитностей місцевої та світової культури.

       Таким чином, незважаючи на обмаль інформації, суперечність самої постаті Я.Д. Грахова, треба зазначити, що він залишив вагомий слід в історії музейної справи, культури та освіти краю. Пошук  джерел щодо реконструкції його біографії буде продовжено, що дасть можливість зробити певні узагальнення відносно відтворення цілісної персоналійної історії краю ХІХ ст.   

Бекетова В.М.,

заступник директора Дніпропетровського національного історичного музею

 ім. Д.І.Яворницького, кандидат історичних наук